Правові, організаційні, соціальні засади отримання, надання, оформлення, розподілу і контролю за цільовим використанням гуманітарної допомоги визначені Законом України від 22 жовтня 1999 № 1192-ХІV «Про гуманітарну допомогу» (далі – Закон № 1192).
Гуманітарна допомога – це цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які її потребують, у тому числі для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту.
При цьому донорами визначаються як юридичні, так і фізичні особи в Україні або за її межами, які добровільно надають гуманітарну допомогу отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за її межами.
Отримувачі гуманітарної допомоги – це юридичні особи, які зареєстровані в установленому порядку в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги.
Підставою для започаткування процедури визнання допомоги гуманітарною є письмова пропозиція донора про її надання, для здійснення гуманітарної допомоги в Україні – письмова згода отримувача гуманітарної допомоги на її одержання.
Отримувач гуманітарної допомоги має такі самі права на її використання, що і набувач гуманітарної допомоги.
Відповідно до статті 6 Закону № 1192 визнання товарів (робіт, послуг) гуманітарною допомогою здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення, у кожному конкретному випадку з урахуванням певних особливостей.
Зокрема, можуть бути визнані гуманітарною допомогою: автомобілі швидкої медичної допомоги, легкові автомобілі спеціального призначення для Міністерства внутрішніх справ України; транспортні засоби, призначені для перевезення більше ніж вісім осіб, що передаються для використання установам соціального захисту населення, державним закладам охорони здоров’я і навчальним закладам, громадським організаціям інвалідів, ветеранів війни та праці, Товариству Червоного Хреста України та його обласним організаціям; легкові автомобілі, які на момент ввезення на митну територію України були виготовлені не більш як вісім років тому, з об’ємом двигуна не більш як 1800 куб. см, що отримуються органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення, для подальшої передачі інвалідам, які перебувають у встановленому порядку на обліку для отримання спеціального автотранспорту, на строк, визначений законодавством.
Таким чином, за умови наявності отримувача гуманітарної допомоги у Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги та на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення, зазначену вище категорію транспортних засобів може бути оформлено у митному відношенні і звільнено від оподаткування.
Порядок взаємодії центральних органів виконавчої влади та Національного банку України щодо визнання вантажів (товарів), коштів, у тому числі в іноземній валюті, виконаних робіт, наданих послуг гуманітарною допомогою, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2013 № 241.
Лист ДФС від 07.09.2015 р. N 19063/6/99-99-19-02-02-15
Джерело: vertan consulting