За даними МЕРТ, за сім місяців 2015 року обсяг українського експорту склав $21,7 млрд, а його падіння за цей самий період – 34,8% ($11,6 млрд).
Експорт товарів скоротився в усіх галузях економіки. Найбільш різке падіння в абсолютних показниках спостерігається в експорті продукції металургійного комплексу – на $4,1 млрд, або в 1,7 раза. У відносних показниках найсильніше впав експорт продукції машинобудування – у 9,3 раза (на $2,2 млрд). Також помітне зниження експорту торкнулося продуктів мінерального походження – у 2,2 раза (на $2,2 млрд), продукції хімпрому – в 1,5 раза (на $0,8 млрд). Просідання експорту товарів, вироблених АПК і харчовою промисловістю, є найменш різким – на 16,1%, що, втім, в абсолютних цифрах склалоа $1,5 млрд.
«Зниження темпів експорту товарів відбулося через істотне падіння експорту до країн Азії, Африки та Америки», – запевняють аналітики МЕРТ. А опитані Forbes експерти сходяться на думці, що падінню обсягів експорту насамперед посприяв планомірний розрив торгових відносин із Російською Федерацією – раніше найбільшим торговельним партнером України, на частку якого ще у 2013 році припадало приблизно 24% загального експорту.
«Падіння експорту до Росії – велика втрата для української економіки. І хоча її причина лежить не в економічній площині, але глибина саме в ній. Допускати таку залежність загального експорту від одного торгового партнера було божевіллям, за яке ми поплатилися», – упевнений Григорій Кукуруза, економіст IMF group Ukraine.
А за словами економіста Сергія Демінського, негативна динаміка пояснюється не тільки тим, що Україна перестала експортувати товари в Росію, але й різким падінням обсягів виробництва. У зв’язку з цим країні треба переорієнтувати свої експортні можливості на інші країни й регіони, а на це потрібен час.
Згідно зі звітом МЕРТ, за підсумками січня-липня місяців експорт товарів до країн ЄС знизився проти аналогічного періоду минулого року на 33,9% і склав $7,2 млрд.
«Європа не дуже потребує додаткових українських товарів – адже якось вони себе забезпечували раніше. А ми зараз хочемо додаткові квоти, і водночас не хочемо вкладати у вдосконалення виробництва, не хочемо дотримуватися європейських вимог», – констатує Сергій Демінський.
«Експорт падає, тому що немає Донбасу, остигає економіка регіону, та й ресурсні ринки остигають (падають ціни)», – зазначив Дмитро Боярчук, виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень «CASE Україна».
У розрізі регіонів України найбільш очевидною є негативна динаміка експорту товарів із Донецької та Луганської областей, а також Києва. Загальний темп зниження експорту у цих регіонах склав 61,7%, з яких на Луганську й Донецьку області припадає 46,1%.
За словами Григорія Кукурузи, для збільшення експорту потрібно боротися з конкурентами на світових ринках, що переважно вдається тільки транснаціональним корпораціям або, як мінімум, великим холдингам, власників яких в Україні зараз всіляко намагаються «розкуркулити».
Падіння експорту, як і імпорту, позначається не тільки на економіці країни загалом, але й безпосередньо на товаровиробниках. «У цій ситуації у програші опинилися як експортери продукції, так і імпортери. На сьогодні, за винятком експорту сировинних ресурсів (вугілля, руда тощо), будь-яка продукція, що експортується, містить імпортну складову», – пояснює Герман Таслицький, керівний партнер ЮК «Правозахист Україна».
Він переконаний, що у зв’язку з цим переваги, здавалося б, отримані експортерами за рахунок зниження вартості національної валюти, більшою мірою корелюються збільшенням витрат на закупівлю сировини для виробництва. Ще важче становище в імпортерів, які, переважно, скоротили постачання через стискання в рази ринку споживання.
Згідно з даними Мінекономіки, падіння імпорту товарів в Україну за перші сім місяців 2015-го склало 37,8% ($12,3 млрд) за обсягів у $20,3 млрд.
Так, відповідно до офіційної статистики, лідером падіння імпортних постачань в абсолютних показниках можна вважати мінеральні продукти – щодо них імпорт скоротився на $3,3 млрд, або в 1,5 раза. Водночас у відносному вимірі антирекорд дістався продукції АПК і харчопрому – зафіксовано падіння в 1,9 раза (на $1,8 млрд). Крім того, продукції машинобудування у країну завезли в 1,7 раза менше (на $3 млрд), хімічної промисловості – в 1,4 раза (на $1,9 млрд), продукції металургійного комплексу – в 1,8 раза (на $0,9 млрд). Як наголошується в аналітичному звіті Мінекономіки, зниження імпорту сталося внаслідок девальвації національної валюти і скорочення обсягів сировини, матеріалів і обладнання, придбаних для потреб вітчизняного виробництва. Девальвацію гривні як основної причини такого потужного просідання імпорту називає і Дмитро Боярчук.
«Впала оборотність товарів – громадяни почали рідше купувати. Частка «сірого» імпорту теж напевно зросла – у людей немає можливості переплачувати», – підкреслює Ерік Найман, керівний партнер інвестиційної компанії Capital Times. Керівник аналітичного підрозділу групи ICU Олександр Вальчишен дотримується іншої думки. За його словами, на цей момент немає підстав говорити про збільшення «сірих» потоків імпорту: «На нашу думку, сіра економіка не зросла так, як про це прийнято зараз говорити. Це питання перебільшують».
Розмірковуючи про можливі шляхи виходу із ситуації, експерти сподіваються на стабілізацію фінансової й політичної ситуації у країні. «Щоб імпорт виріс, потрібен вільний капітал у великих обсягах і якийсь час на налаштовування виробництва. А різка девальвація може призвести тільки до різкого падіння імпорту та подальшого споживання цього виду продукту населенням, без помітних коливань внутрішнього виробництва», – коментує Григорій Кукуруза.
Чого чекати до кінця року
Експерти впевнені, що до кінця року збережеться така ж тенденція, хоча темпи падіння імпорту та експорту сповільняться. «Прогнозуючи подальший розвиток торговельних відносин, потрібно розуміти, що експорт, можливо, ще не припинив падіння. Але якщо впаде, то незначно, оскільки Росія, на цей момент, не може повністю відмовитися від певного комплектовання для свого виробництва», – говорить Кукуруза.
За його словами, якщо Україна буде дотримуватися доктрини вільної торгівлі (1 січня 2016 року країна планує підписати угоду про вступ до зони вільної торгівлі з ЄС), то це, після трикратної девальвації, досить слабко вплине на внутрішнього виробника. Причина в тому, що імпортні товари залишатимуться занадто дорогими, а експортери, яким більше не будуть надаватися різні преференції, у процесі чесної конкуренції зможуть стати досить сильними для поступового завоювання своєї ніші на світових ринках.
«Можна очікувати продовження падіння експортно-імпортних операцій, скорочення ринку споживання і збільшення безробіття. Все це буде тиснути на бюджет, для порятунку якого уряд продовжить кредитуватися в будь-якому доступному місці», – застерігає Герман Таслицький.
http://forbes.net.ua/