Державна фіскальна служба України (далі – ДФС України) у своєму Листі від 23.03.2016 року № 6363/6/99-99-19-02-02-15 надала роз’яснення щодо особливостей оподаткування ПДВ операцій з імпорту безоплатно отриманих товарів.
Так, відповідно до пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України (далі – ПК України) базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.
Сплачений ПДВ при розмитненні ввезених на митну територію України товарів у разі їх безоплатного отримання, відповідно до статті 198 ПК України, включається до складу податкового кредиту платника податку на підставі належним чином оформленої митної декларації.
Разом з тим, ДФС України робить висновок, що при цьому платник податку, згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПК України, зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПК України, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПК України для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватись в неоподатковуваних операціях або не в господарській діяльності платника податку.
Такий висновок контролюючого органу, на нашу думку, є не зовсім обґрунтований. Так, дійсно, платник податків при імпорті безоплатно отриманих товарів сплачуєПДВ при ввезенні товару на митну територію України, але не на підставі пункту 198.5 статті 198 ПК України, а на підставі статей 185 та 190 ПК України.
Так, ПК України містить вичерпний перелік, коли застосовується вищезазначений пункт 198.5, а саме:
а) в операціях, що не є об’єктом оподаткування відповідно до статті 196 ПК України (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту196.1 статті 196 ПК України) та місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX ПК України, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 ПК України та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 ПК України);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Отже, обов’язок щодо нарахування ПДВ з імпорту безоплатно отриманих товарів можливий лише в обмежених випадках, а саме: якщо такий імпорт не оподатковується ПДВ.