Після підписання Угоди про асоціацію Україна переживає період повної переорієнтації експорту. Втративши можливості торгівлі з РФ та (частково) країнами СНД, ми поступово нарощуємо поставки на ринки європейських країн.
Але виникає питання: чи готова українська інфраструктура до такого повороту?
На жаль, поки не готова. І ця проблема заважає українським експортерам повноцінно працювати на ринку ЄС. А відповідно, цю проблему треба вирішувати. Нам треба вибудовувати логістику та інфраструктуру в напрямку Європи. Як саме? На це питання має відповісти Національна транспортна стратегія, що має діяти до 2030 року.
Отже, в Мінінфраструктури розробили згаданий проект транспортної стратегії, але якщо ви думаєте, що це просто рамковий документ, то це не так. Протягом останніх чотирьох місяців ми від Маріуполя до Ужгорода провели регіональні обговорення.
Як це відбувається? Я збираю керівництво області, міста, транспортні підприємства – залізницю, автодор, комунальний транспорт, аеропорт тощо – i кажу: “Давайте ми посидимо, годину часу витратимо, але підсумком нашої наради має бути чітке визначення трьох-п’яти пріоритетних інфраструктурних проектів, які треба зробити до 2030 року”.
Протягом всього цього часу Національна транспортна стратегія – 2030 була представлена в Одесі, Львові, Дніпрі, Харкові, Полтаві, Маріуполі, Миколаєві, Херсоні та Ужгороді.
Давайте поговоримо про Одесу…
Одеса визначила три чітких проекти. Це нова злітно-посадкова смуга в аеропорту “Одеса”, окружна навколо міста та бетонна дорога першої категорії Одеса-Миколаїв.
Щодо останньої у нас вже відбулося підписання меморандуму між китайською компанією та “Укравтодором” про її будівництво. Китайці погодились дати нам фінансування та технології на будiвництво цієї дороги.
У вересні уряд виділив перший транш – 500 млн грн – на будівництво нової злітно-посадкової смуги в аеропорту “Одеса”.
Що цiкавого у Львові?
Там теж уже маємо три проекти, зорієнтовані на Європейський Союз.
Перший – це пасажирське та вантажне сполучення вузькою колією між Львовом і Польщею (сполученням Львів – Рава Руська – Варшава). Сюди входить будівництво нового вантажного терміналу та ще одного виходу із львівського залізничного вокзалу. Ми маємо намір використати досвід білоруського Бреста – там з одного боку широкою радянською колією (1520 см) підходять поїзди з Москви, а з іншого є європейська вузька колія (1435 см) для потягів із Польщі.
За таким принципом ми і плануємо зробити пасажирське сполучення у Львові з двома виходами – європейським та українським, також буде вантажний термінал Мостиська – Родатичі та проект концесії Львів – Краківець.
Не можемо ми оминути і північний обхід Львова, закінчення окружної дороги. Це одна з частин великого інфраструктурного проекту – дорога першої категорії Ґданськ – Одеса, який зараз є пріоритетом №1 та має намір з’єднати Балтійське море з портами Чорного моря.
Третє – маємо на меті модернізувати аеропорт імені Данила Галицького (ці плани, що мали бути реалізовані ще до Євро-2012).
Якщо ж говорити про глобальні перспективи, то саме проекти Львівщини зможуть наблизити Україну в напрямку інтеграції до Європейського Союзу.
Місто Дніпро
Зважаючи, що Дніпро – це форпост нашої війни на сході, в цьому регіоні нам потрібно дуже активно розвивати інфраструктуру! В першу чергу, це розвиток інфраструктури в напрямку портів та вдосконалення внутрішніх водних шляхів.
З аеропортом також треба щось робити, бо він наче років п’ятдесят не обслуговувався, міг би бути кращим – моя особиста думка.
Звісно, ті, хто живе в Дніпрі, в першу чергу хотіли б дати раду дорогам. Хоча б десь, хоча б потроху.
Ви були в Дніпрі? Якщо ні, то скажу вам, дороги там вкрай понівечені. Ось над розвитком цих напрямків в першу чергу й будемо працювати.
Запорізький міст – символ дурості та жадності
Там ніякої презентації не було, хіба що нам презентували недобудований міст.
Спеціально завітали до Запоріжжя одразу після обговорення Національної транспортної стратегії у Дніпрі. В нас була мета – побачити стан мосту.
Скажу чесно, для мене це тепер символ жадібності та марнотратства – закопали в землю 3 млрд грн, а потрібно ще 8 млрд. А міст дуже важливий та потрібний регіону!
Тож хоча за бюджетні кошти цей довгобуд ми точно не завершимо, але й лишати, як є, не збираємось – будемо виходити з ініціативою про співфінансування до європейських банків. А для цього за допомогою польського проектанта ми вже робимо аудит проекту та витрат на нього.
Чого потребують Харків та Полтава?
Щодо Харкова відзначили такі пріоритетні інфраструктурні проекти: будівництво метро в обласному центрі (кредит мають дати ЄБРР та ЄІБ), електронний квиток в Харківській області та завершення будівництва в аеропорту “Харків”.
На Полтавщині важливі перш за все мости. Спочатку говорили про будівництво мосту біля Кременчука, але якось перейшли до Крюківського мосту, який потребує реконструкції.
Місцева влада дуже заохочує її провести, і, в принципі, я їх підтримую. Рік мостів, врешті-решт, тож треба зробити все по максимуму.
Полтавська влада взагалі дуже активна – готові самі сприяти активній роботі, навіть вкладати кошти. Особливо подобається їхня ініціатива щодо розвитку річкових перевезень, що буде реалізовуватись в рамках кредитного договору з Європейським інвестиційним банком на 50 млн євро.
Скрутне становище Маріуполя
Ми на собі відчули складне становище, в якому знаходяться мешканці міста. Подорож туди була дуже епічною.
По-перше, ми мали летіти в Дніпро, а звідти машиною добиралися до самого Маріуполя. Це зайняло в нас більшу частину дня – тобто, по суті, це втрачений час.
Але основний “сюрприз” полягав в якості дороги, якою ми рухалися, або ж в її відсутності. Ви знаєте, я вперше бачив на дорозі не ями, а “горби”.
Пряма дорога Маріуполь – Запоріжжя відсутня, тому це був перший проект, який ми визначили на обговоренні з міською владою як пріоритетний.
Взагалі нормальне логістичне сполучення Маріуполя з іншими містами України відсутнє, бо місто знаходиться в ізольованій зоні. Окрім поганої дороги – аеропорт закритий, поїзди йдуть від Києва 18 годин, причому вагони – в дуже поганому стані.
Тобто адекватних умов для людей взагалі немає…
Будемо робити все можливе для запуску рейсів “Інтерсіті” між Києвом та Маріуполем.
Херсон і Миколаїв
Одразу хочу похвалитися дуже цікавим проектом, який обговорили там – це будівництво траси Одеса-Миколаїв-Херсон, бетонної дороги першої категорії, яка об’єднає порти Одеси, Миколаєва та Херсона! Ви уявляєте, наскільки це важливий стратегічний проект?
До того ж Херсон вже почав налагоджувати транспортне сполучення із закупівлі обладнання для свого аеропорту, адже місцева влада не дочекалась та почала проект розбудови аеропорту власноруч – за свої власні 100 млн грн вони відновили злітно-посадкову смугу і зробили повну реконструкцію руліжної дорiжки. Аеропорт працює, там оперують Turkish Airlines і МАУ.
Що стосується водного сполучення, то тут треба вирішити проблему херсонського порту. Унікальний за своїм розташуванням – бо він “допускає” нас одночасно до Дніпра і до Чорного моря, – міський порт досі стоїть недозавантажений. Вирішити цю проблему має передача порту в концесію приватному оператору.
Натомість Миколаїв знову зіткнув нас із “мостовим питанням”. Треба будувати новий міст, незважаючи на те, що там вже є один, але він у жахливому стані і його треба якнайшвидше закрити на капремонт.
А в такому разі куди піде весь трафік разом із перевантаженими фурами? Звісно, до житлових масивів!
Ми хочемо зберегти і дороги, і місцеву екологію, тому будемо сприяти отриманню кредиту або від Jica, або від інших інвесторів.
Також піднімалося питання відновлення роботи закритого миколаївського аеропорту. Однак, на нашу думку, наразі це не є пріоритетом, оскільки неподалік працює аеропорт в Одесі (200 км) і ще ближче (50 км) – у Херсоні.
Ужгород
Тут ключові завдання – відкриття аеропорту (за допомогою обслуговування повітряного простору Словацьким аерорухом) та швидкісне залізничне сполучення Мукачево – Будапешт (відновлення колії 1435 мм).
А пріоритетом на 2018 рік стане реалізація угорського кредиту в 50 млн євро на розбудову доріг та пунктів пропуску на кордоні з Угорщиною.
* * * * *
Транспортна стратегія має забезпечити європейську інтеграцію України. Це і сприяння вантажним перевезенням, і відкриття нових пасажирських маршрутів між Україною та ЄС.
Обрані проекти можуть бути реалізовані не лише за бюджетний рахунок – маємо можливість залучення як коштів від Єврокомісії, так і кредитів Ексімбанку Китаю.
А їх реалізація дозволить максимально скористатися можливостями, що дають Україні угоди із ЄС – від зони вільної торгівлі до безвізу.